Where Were You? – Time To Think Again

“Why do you confuse the issue? Why do you talk without knowing what you’re talking about? Pull yourself together, Job! Up on your feet! Stand tall! I have some questions for you, and I want some straight answers. Where were you when I created the earth?” – “Job 38:4” The Message

I’m sure it’s not just me but what I’m about to share is common to many of us (unless I’m really strange.)

If I have to “Spring Clean” or do an “Extra Clean” in my house in preparation for the arrival of guests, I can if I’m not careful become disheartened. Why? because I tend to believe that the guests will focus more on the areas that I have forgotten to clean rather than the areas that I have cleaned.

Here, therefore, arises a fundamental question, which has an application both – philosophically and spiritually. The question is: – Why is it that individuals are quick to discern what is wrong rather than what is right?

Do the following things spring to mind for us?

• It is more likely that rude behaviour will be imprinted in our memories than benevolent gestures.
• It would appear that crime gets more press than good deeds these days.
• It’s a sad truth that awful tragedies are often more effective at capturing our interest than the astounding beauty that surrounds us.

Have you ever noticed that on the TV News invariably there is the preliminary intro which lists all the terrible things and catastrophes that have happened that day or week and then at the end of the doom-laden announcements comes the “Good Evening.”

As I considered these things, I got to the realisation that my connection with God is quite often the same as the one that I have with myself.

My default mode is to dwell (and I reckon I’m not alone in this) on the following: –

• Concentrate more on the things that He has not yet completed as opposed to the things that He has already completed.
• Concentrate on the things that I do not have as opposed to the things that I do have.
• Concentrate on the problems that He has not yet addressed as opposed to the problems that he has already handled.

Why on earth do I do this? The answer is quite simple really – It’s because, as a human being, I have a propensity to dwell on my deficiencies rather than appreciate my many blessings.

I read the book of Job recently, and it reminded me that the Lord, who is my Father who has so graciously adopted me into His family as a “Legal Child of God” is just as troubled by this as I am. This is something that I find comfort in knowing.

Knowing the concern my father has for me provides me with a profound sense of peace and contentment. In Job’s case, he experienced a period through which he was “clobbered on every side” being hit with many misfortunes all at once. Just take a few hours and read about him afresh and remember in it all he was successful.

The aforementioned occurrences and subjects shot to the forefront of his life and the discussions he was having were all one after the other. At long last, (as Job imagined it) God decided to take action and started his questioning of Job by posing some difficult questions to him. These questions were designed to draw Job’s attention to the sovereignty of God as well as the many aspects of the world that he did not fully understand or had previous experience with – the discourse is found in “Job 38–40.”

So, when I find myself dwelling on the negative, I realise that I need to remind myself to take a moment, think about the life of Job, and be mindful of all the miracles that God has done in the past and will continue to do in the future. When I catch myself ruminating on anything unfavourable, I have to force myself to stop and take a breather.

I trust that this short meditation today will – encourage and bless you – and that you will be further strengthened in your on-going journey of faith.

Bless You.

Albert

---

Onde o senhor estava? – Hora de Pensar de Novo

“Por que o senhor confunde a questão? Por que o senhor fala sem saber do que está falando? Controle-se, Jó! Levante-se! Levante-se! Tenho algumas perguntas a fazer-lhe, e quero respostas diretas. Onde você estava quando eu criei a terra?”. – “Jó 38, 4” A Mensagem
Estou certo de que não sou só eu, mas o que estou prestes a compartilhar é comum a muitos de nós (a menos que eu seja realmente estranho).
Se eu tiver que “Limpar na primavera” ou fazer um “Extra Limpo” em minha casa em preparação à chegada dos convidados, posso, se não tiver cuidado, ficar desanimado. Por quê? porque tendo a acreditar que os hóspedes se concentrarão mais nas áreas que esqueci de limpar do que nas áreas que eu limpei.
Aqui, portanto, surge uma pergunta fundamental, que tem uma aplicação tanto filosófica como espiritualmente. A pergunta é: – Por que é que as pessoas são rápidas a discernir o que está errado e não o que está certo?
Será que as seguintes coisas nos vêm à mente?

• É mais provável que um comportamento rude fique gravado em nossas memórias do que gestos benevolentes.
• Parece que o crime é mais pressagiado do que as boas ações nos dias de hoje.
• É uma triste verdade que tragédias terríveis são muitas vezes mais eficazes para captar nosso interesse do que a beleza espantosa que nos rodeia.
  O senhor já notou que no noticiário da televisão está invariavelmente a introdução preliminar que lista todas as coisas terríveis e catástrofes que aconteceram naquele dia ou semana e depois, ao final dos anúncios carregados de desgraça, vem a “Boa Noite”.
  Ao considerar essas coisas, percebi que minha conexão com Deus é muitas vezes a mesma que tenho comigo mesmo.
  Meu modo padrão é habitar (e não estou sozinho nisto) sobre o seguinte: –
• Concentre-se mais nas coisas que Ele ainda não completou, ao contrário das que Ele já completou.
• Concentre-se mais nas coisas que eu não tenho, ao contrário das que tenho.
• Concentre-se nos problemas que Ele ainda não resolveu, ao contrário dos problemas que Ele já resolveu.
  Por que diabos eu faço isso? A resposta é realmente muito simples – é porque, como ser humano, tenho a propensão de me deter nas minhas deficiências em vez de apreciar minhas muitas bênçãos.
  Li o livro de Jó recentemente, e ele me lembrou que o Senhor, que é meu Pai que tão graciosamente me adotou em sua família como um “Menino Legal de Deus”, está tão perturbado com isso quanto eu. Isso é algo que me consola saber.
  Saber a preocupação que meu pai tem por mim me dá um profundo sentimento de paz e de contentamento. No caso de Jó, ele passou por um período em que foi “agredido de todos os lados”, sendo atingido por muitos infortúnios ao mesmo tempo. Bastava tirar algumas horas e ler de novo sobre ele, lembrando-se de tudo o que ele teve êxito.
  As ocorrências e os assuntos acima citados foram todos um após o outro, e as discussões que ele estava tendo foram todas uma após a outra. Finalmente, (como Jó o imaginava) Deus decidiu agir e começou a questionar Jó, fazendo-lhe algumas perguntas difíceis. Essas perguntas foram feitas para chamar a atenção de Jó para a soberania de Deus, bem como para os muitos aspectos do mundo que ele não compreendia completamente ou não tinha experiência anterior – o discurso se encontra em “Jó 38-40”.
  Por isso, quando me encontro remoendo o negativo, percebo que preciso me lembrar de tirar um momento, pensar na vida de Jó, e estar atento a todos os milagres que Deus fez no passado e continuará a fazer no futuro. Quando me pego ruminando sobre qualquer coisa desfavorável, tenho que me forçar a parar e respirar um pouco.
  Confio em que esta breve meditação de hoje o encorajará e o abençoará, e que o senhor se fortalecerá ainda mais em sua caminhada de fé em curso.
  Bendito seja o senhor.
  Albert
  

---

“Pourquoi confondez-vous la question ? Pourquoi parles-tu sans savoir de quoi tu parles ? Ressaisis-toi, Job ! Lève-toi sur tes pieds ! Redresse-toi ! J’ai des questions à te poser, et je veux des réponses franches. Où étais-tu quand j’ai créé la terre ?” – “Job 38:4” The Message
Je suis sûr que ce n’est pas que moi, mais ce que je vais partager est commun à beaucoup d’entre nous (à moins que je ne sois vraiment étrange.)
Si je dois faire un “nettoyage de printemps” ou un “nettoyage supplémentaire” dans ma maison en vue de l’arrivée d’invités, je peux, si je ne fais pas attention, me décourager. Pourquoi ? Parce que j’ai tendance à croire que les invités se concentreront davantage sur les zones que j’ai oublié de nettoyer que sur celles que j’ai nettoyées.
Voici donc une question fondamentale, qui a une application à la fois – philosophique et spirituelle. La question est la suivante : – Pourquoi les individus sont-ils prompts à discerner ce qui est mal plutôt que ce qui est bien ?
Les éléments suivants nous viennent-ils à l’esprit ?

• Il est plus probable qu’un comportement grossier s’imprime dans notre mémoire que des gestes bienveillants.
• Il semblerait que le crime ait plus de presse que les bonnes actions de nos jours.
• C’est une triste vérité que les tragédies horribles sont souvent plus efficaces pour capter notre intérêt que la beauté stupéfiante qui nous entoure.
  Avez-vous déjà remarqué qu’au journal télévisé, il y a invariablement l’intro préliminaire qui énumère toutes les choses terribles et les catastrophes qui se sont produites ce jour-là ou cette semaine-là, puis à la fin des annonces pleines de malheur vient le “Bonsoir”.
  En considérant ces choses, je me suis rendu compte que mon lien avec Dieu est très souvent le même que celui que j’ai avec moi-même.
  Mon mode par défaut est de m’attarder (et je pense que je ne suis pas le seul à le faire) sur les points suivants : –
• Me concentrer davantage sur les choses qu’Il n’a pas encore accomplies par opposition aux choses qu’Il a déjà accomplies.
• Se concentrer sur les choses que je n’ai pas, par opposition aux choses que j’ai.
• Concentrez-vous sur les problèmes qu’Il n’a pas encore traités par opposition aux problèmes qu’Il a déjà traités.
  Pourquoi diable est-ce que je fais cela ? La réponse est assez simple en fait – C’est parce que, en tant qu’être humain, j’ai une propension à m’attarder sur mes déficiences plutôt que d’apprécier mes nombreuses bénédictions.
  J’ai lu le livre de Job récemment, et cela m’a rappelé que le Seigneur, qui est mon Père et qui m’a si gracieusement adopté dans sa famille en tant qu'”enfant légal de Dieu” est tout aussi troublé que moi par cela. C’est quelque chose que je trouve réconfortant de savoir.
  Savoir que mon père se préoccupe de moi me procure un profond sentiment de paix et de contentement. Dans le cas de Job, il a connu une période au cours de laquelle il a été “clobbered on every side”, c’est-à-dire frappé par de nombreux malheurs en même temps. Prenez quelques heures pour relire son histoire et rappelez-vous que dans tout cela, il a réussi.
  Les occurrences et les sujets susmentionnés ont occupé le devant de la scène dans sa vie et les discussions qu’il avait se succédaient les unes après les autres. Enfin, (comme Job l’imaginait) Dieu a décidé de passer à l’action et a commencé son interrogatoire de Job en lui posant des questions difficiles. Ces questions étaient destinées à attirer l’attention de Job sur la souveraineté de Dieu ainsi que sur les nombreux aspects du monde qu’il ne comprenait pas entièrement ou dont il n’avait pas l’expérience préalable – le discours se trouve dans “Job 38-40”.
  Ainsi, lorsque je me surprends à ruminer le négatif, je me rends compte que je dois me rappeler de prendre un moment, de penser à la vie de Job, et d’être attentif à tous les miracles que Dieu a accomplis dans le passé et qu’il continuera à faire dans le futur. Lorsque je me surprends à ruminer quelque chose de défavorable, je dois me forcer à m’arrêter et à respirer un peu.
  J’espère que cette courte méditation d’aujourd’hui vous encouragera et vous bénira – et que vous serez encore plus fortifié dans votre voyage de foi en cours.
  Je vous bénis.
  Albert

---

“Чому ви плутаєте питання? Чому ти говориш, не знаючи, про що говориш? Візьми себе в руки, Іов! Встань на ноги! Випрямися! У мене є до тебе кілька запитань, і я хочу почути на них прямі відповіді. Де ти був, коли Я створював землю?” – “Йов 38:4” Послання
Я впевнений, що не тільки я, але те, чим я збираюся поділитися, є спільним для багатьох з нас (якщо тільки я не дуже дивний).
Якщо мені доводиться робити “весняне прибирання” або “додаткове прибирання” в моєму домі, готуючись до приходу гостей, я можу, якщо не буду обережним, засмутитися. Чому? Тому що я схильний вважати, що гості будуть більше уваги приділяти тим місцям, які я забув прибрати, а не тим, які я прибрав.
Тут, отже, виникає фундаментальне питання, яке має застосування як у філософському, так і в духовному плані. Питання полягає в наступному: – Чому люди швидше розпізнають те, що є неправильним, ніж те, що є правильним?
Чи не спадає нам на думку наступне?

• Скоріше за все, груба поведінка закарбується в нашій пам’яті, ніж доброзичливі жести.
• Здається, що в наші дні про злочини пишуть більше, ніж про добрі справи.
• Це сумна правда, що жахливі трагедії часто більш ефективно привертають нашу увагу, ніж дивовижна краса, яка нас оточує.
  Ви коли-небудь помічали, що в телевізійних новинах завжди є заставка, в якій перераховуються всі жахливі речі і катастрофи, що сталися в цей день або тиждень, а потім в кінці цих приречених повідомлень йде “Добрий вечір”.
  Роздумуючи над цими речами, я прийшов до усвідомлення того, що мій зв’язок з Богом досить часто такий самий, як і мій зв’язок з самим собою.
  За замовчуванням я зупиняюся (і, гадаю, я не самотній у цьому) на наступному: –
• Більше зосереджуватися на тому, що Він ще не завершив, а не на тому, що Він вже завершив.
• Концентруватися на тому, чого я не маю, а не на тому, що я маю.
• Концентруватися на проблемах, які Він ще не вирішив, а не на проблемах, з якими Він вже впорався.
  Чому я це роблю? Відповідь насправді досить проста – це тому, що, як людина, я маю схильність зосереджуватися на своїх недоліках, а не цінувати свої численні благословення.
  Нещодавно я читав книгу Йова, і вона нагадала мені, що Господь, який є моїм Батьком, який так милостиво прийняв мене у Свою сім’ю як “законну Божу дитину”, так само стурбований цим, як і я. Це те, що я знаходжу заспокоєння, знаючи це.
  Усвідомлення того, що мій батько турбується про мене, дає мені глибоке почуття спокою і задоволення. У випадку Йова, він пережив період, коли його “били з усіх боків”, на нього обрушилося багато нещасть одночасно. Просто знайдіть кілька годин і прочитайте про нього заново і згадайте, в чому він досяг успіху.
  Вищезгадані події та предмети, що вийшли на перший план в його житті, і дискусії, які він вів, йшли одна за одною. Врешті-решт (як це уявляв собі Йов) Бог вирішив діяти і почав допитувати Йова, поставивши йому кілька складних запитань. Ці питання були покликані привернути увагу Йова до суверенітету Бога, а також до багатьох аспектів світу, які він не до кінця розумів або з якими не мав попереднього досвіду – дискурс можна знайти в “Йова 38-40”.
  Отже, коли я ловлю себе на тому, що зациклююсь на негативі, я розумію, що мені потрібно нагадати собі зупинитись, подумати про життя Йова і пам’ятати про всі чудеса, які Бог вчинив у минулому і продовжуватиме чинити в майбутньому. Коли я ловлю себе на тому, що роздумую про щось несприятливе, я повинен змусити себе зупинитися і зробити перепочинок.
  Я вірю, що ця коротка медитація сьогодні підбадьорить і благословить вас, і що ви ще більше зміцнитеся у вашій безперервній подорожі віри.
  Благословляю Вас.
  Альберт